МУЗЕЙНІ ОПОВІДІ: "НОСАЛІ - ФУНДАТОРИ НАРОДНОГО ЦІЛИТЕЛЬСТВА ВОЛИНІ"

19 квітня 2019

Нова сторінка циклу «Музейні оповіді», яку цього року започаткував Рівненський краєзнавчий музей, присвячена фундаторам народного цілительства Волині – родині Носалів.

     Учасниками і слухачами музейних оповідей були студенти-першокурсники Рівненської медичної академії.

Михайло Носаль (1886-1950) був православним священиком і одночасно глибоко досліджував цілющі властивості рослин, знався на народній медицині,  вказував хворим шлях до зцілення. За його унікальними рукописами, які він укладав впродовж усього свого свідомого життя, у 1958 році вийшла у світ книжка «Лікарські рослини і способи їх застосування в народі», яка й нині є найбільш популярною серед видань з народної медицини.

Михайло Носаль, народився на Холмщині, духовну освіту одержував у  Холмі і Варшаві, а перші його парафії були в селах Забужжя. В роки Першої світової війни сім’я Носалів змушена була евакуюватися на Могилевщину, де їх застав більшовицький переворот. Повернувшись у 1922 році  в Україну, священик Носаль служить в сільських волинських церквах. У 1929 році його призначили настоятелем Свято-Іллінського храму в м. Дубно. У Михайла і Катерини Носалів було четверо дітей, старші з яких навчалися у Дубенській гімназії. 

До Рівного протоієрея Михайла Носаля Волинська Консисторія направила у 1935 році, де він був призначений настоятелем Свято-Успенської церкви, найстарішого православного храму міста.

М.А.Носаль був людиною високоосвіченою і інтелігентною. В його домі була велика бібліотека, чимало рідкісних наукових книг з медицини, анатомії, ботаніки, класична література. Знав священик декілька мов – українську, російську, польську, німецьку, французьку, латину.

Де б не жив Михайло Носаль, він всюди наполегливо збирав лікарські трави, досліджував їх властивості,  сушив зібране зілля, виготовляв суміші і робив  наукові  описи.  М.Носаль в міжвоєнний період був активним пропагандистом бережного ставлення до природи, брав участь в різноманітних агрономічних виставках, де популяризував цілюще зілля.  За цю подвижницьку працю польський уряд нагородив православного священика Почесною грамотою міністра сільського господарства Польщі, срібною медаллю учасника виставки в Познані, а православна церква удостоїла його Золотого наперсного хреста.

     Михайло Носаль заслужив велику повагу серед людей, які його знали. Був він і вчителем Слова Божого у рівненських школах.

     Сім’я Носалів мешкала у Рівному на вул. Шевченка, 117, поруч із старою церквою. І сьогодні нащадки корінних рівнян, які живуть на цій вулиці бережуть добрий спогад про священика і цілителя. З цієї вулиці і провели в останній путь до місця вічного спочинку на Тютьківське кладовище Михайла Андрійовича Носаля у жовтні 1950 року.

     Батькову справу продовжив і підняв на вищий щабель його син Іван Михайлович Носаль (1913-1996).  Спадкоємець батькової науки, він після закінчення Львівського політехнічного інституту все життя віддав вивченню лікарських рослин краю, словом і ділом дбав про чистоту нашої екології,  закликав ставитись до природи, як до рідної матері.  На завершення життя Іван Носаль видав свою основну книгу - «Від рослини до людини». Життя природознавця і природолюба закінчилося у 1996 році і його поховали поряд з могилою батька.

     Нині ж справу діда і батька продовжує син Івана Михайловича – Костянтин Іванович Носаль і його сини Кирило і Павло. Ними створена «Траволікувальна Фундація Носалів», діяльність якої відома далеко за межами Рівненщини.

     Слухаючи розповідь про життя і подвижництво волинських травознавців і цілителів Носалів, присутні переглядали  ілюстративні слайди, мали змогу бачити особисті речі з дому Носалів, гортали книги з їх особистої бібліотеки.

    Проект започаткований і реалізується завідуючою відділу виставок Рівненського краєзнавчого музею Галиною Данильчук.