ВЕРБНА НЕДІЛЯ: ІСТОРІЯ СВЯТА ТА ТРАДИЦІЇ

12 квітня 2020

Рівненський обласний краєзнавчий музей щиро вітає всіх із Вербною неділею! Православні віряни святкують сьогодні Вхід Господній до Єрусалиму.

Урочистий вхід Господній до Єрусалиму відзначається в останню неділю перед світлим святом Пасхи. Це одне з великих свят, яке належить до циклу Великодніх і називається ще Вербною неділею, бо в цей день за всенічною службою Божою віруючим роздають освячене віття верби та інших рослин. У давнину із зеленими гілками зустрічали царів, котрі поверталися після перемоги над ворогами. І ми, тримаючи в руках перші весняні зелені гілки, прославляємо Спасителя як  Переможця смерті, бо він воскрешав померлих і цього дня входив до Єрусалиму, знаючи, що помре за наші гріхи і воскресне, і тим самим спасе нас від вічної смерті і від вічних мук. Зелені гілки служать для нас знаком перемоги Христа над смертю і нагадують нам про майбутнє воскресіння усіх нас з мертвих. Наблизившись до Єрусалима, прибувши до селища Віффагії, до гори Елеонської, Ісус Христос послав двох учнів своїх, сказавши: «Підіть у село, що прямо перед вами, і відразу знайдете молодого осла, на якого ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть до Мене. А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? Скажіть йому так: він потрібний Господу».

Учні пішли і вчинили так, як велів їм Ісус. Вони привели молодого осла, накрили його своїм одягом, і Ісус Христос сів на нього.

Між тим, безліч людей, зібравшись звідусіль на свято Пасхи, вийшли йому назустріч. Багато хто скидав із себе верхній одяг і розстилав йому по дорозі, інші зрізали пальмові гілки, несли їх у руках і кидали на дорогу. І весь народ, супроводжуючи і зустрічаючи його, на радощах вигукував: «Осанна Сину Давидовому! Благословенний Цар Ізраїлів, що гряде в ім'я Господнє! Осанна в вишніх!»

Урочистий вхід Ісуса до Єрусалиму був вступом його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають у своїх Євангеліях всі чотири євангелісти.

 Назва "Вербна неділя" походить від того, що на це свято віруючі приходять до храму з гілками, як правило, вербових чи інших дерев, які першими розпускаються навесні. В ознаменування тих гілок, які різали люди, що радо й натхненно зустрічали Ісуса в Єрусалимі. Тому і саме свято стало називатися Вербною неділею.

А гілки, які встигли освятити ставили вдома на покутті під іконами. Вважалося, що вони будуть оберігати будинок і всіх, хто в ньому живе протягом року. Крім цього, народ любив і веселитися в Вербну неділю, але не дуже шумно і голосно.

Прийнято було освяченою вербовою гілочкою злегка побити дітей, примовляючи:

Не я б’ю - верба б’є,

За тиждень Великдень.

Уже недалечко

Червоне яєчко!

Головною подією після церкви на свято був великий базар, де продавали все, що завгодно, починаючи від уже обрізаних гілок і закінчуючи різними дрібничками. Працювати і прибирати в будинку було суворо заборонено, тому люди намагалися закінчити всі справи хоча б за день до самого торжества.

До речі, минулорічною освяченою вербовою гілкою господині розпалювали піч, коли пекли паски. Вважалося, що вербова освячена гілка може зупинити пожежу в полі, якщо її кинути у вогонь.

Вперше виганяючи худобу на пасовисько, її підганяли саме гілочкою освяченої верби. Також свячена верба використовувалась у якості ліків від пропасниці, ревматизму, відваром з неї збивали гарячку.

Від Вербної неділі починався страсний тиждень – час, коли особливо варто задуматись над своїми вчинками, думками, життям – це останній тиждень посту перед світлим святом Христового Воскресіння. Саме в цей тиждень церква згадує Страсті Христові.

 Тетяна Міненко

завідувачка сектору мистецтв РОКМ