ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

11 грудня 2020

10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН на своєму засіданні затвердила Загальну декларацію прав людини. Ще одним цікавим документом, де закріплено загальні права і свободи кожної людини є Гельсінські угоди. У 1975 р. представники СРСР підписали Заключний акт Гельсінської наради у справах безпеки й співробітництва у Європі. У документі зазначалася недопустимість переслідування громадян за їхні політичні переконання у країнах-учасницях конференції. Але з виконанням взятих зобов’язань тоталітарна влада СРСР зволікала, приховуючи численні факти порушень прав людини і боротьби з інакодумством. 

9  листопада 1976 р. представники української інтелігенції створили Українську Гельсінську групу (УГГ)  об'єднання діячів українського правозахисного руху, до якого увійшли: Микола Руденко, Петро Григоренко, Олесь Бердник,  Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Мирослав Маринович. 

1979 р. до УГГ приєднались Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл та інші громадські активісти. УГГ ставила своїм завданням ознайомлення громадян України із Загальною декларацією прав людини, збором доказів порушень прав громадян та скарг постраждалих; доведення фактів порушення прав людини в УРСР до відома української та міжнародної громадськості.

КДБ СРСР застосовує до УГГ жорсткі репресії: засуджено за ст. 62 Кримінального кодексу УРСР («антирадянська агітація та пропаганда») на термін від 7 до 10 років ув'язнення і 5 років заслання представників УГГ М. Руденка, О. Тихого, Л. Лук'яненка, М. Мариновича, М. Матусевича. З 1979 р. учасників УГГ засуджували за сфабрикованими справами за «дармоїдство», «опір міліції», «хуліганство», «спробу зґвалтування», «незаконне зберігання зброї»… 24 із 41 членів УГГ були засуджені до різних термінів ув’язнення у тюрмах та психіатричних лікарнях, п’ятеро із них померли в ув’язненні (Михайло Мельник, Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус). Радянські каральні органи випробовували в УРСР найбільш цинічні методи боротьби з інакодумством. І тільки постання Незалежної української держави припинило свавілля КДБ.

Положення Загальної декларації прав людини актуальні і на даний час: міжнародні спостерігачі фіксують численні порушення прав українських громадян (у тому числі і дітей) в окупованому Росією Криму та частині окупованих територій Донецької та Луганської областей. Залишається нез’ясованою доля багатьох військовослужбовців української армії, які опинились у полоні незаконних збройних формувань, контрольованих Росією.

Наталія Марчук

наукова співробітниця  сектору збереження культурної спадщини