Експозиція

Експозиція

🌿 ВІДДІЛ ПРИРОДИ

Експозиція відділу природи включає в себе 4 експозиційні зали в приміщенні музею та 2 зали в Рівненському будинку вчених. Ці зали знайомлять відвідувачів з неповторною красою та природними багатствами Рівненської області.

У залах музею відвідувачі знайомляться з експонатами, які розповідають про історію розвитку життя на Землі, корисні копалини, водні ресурси, тваринний і рослинний світ.

Не залишає байдужими багаточисельна колекція опудал тварин, які мешкають на території Рівненщини. Серед них: зубр, лось, вовк, найбільший хижий птах регіону – орел беркут та найменший птах України – корольок жовтоголовий. 
Змушує надовго зупинитися колекція пейзажної яшми професора Авдєєва. Привертають увагу такі експонати, як бивні мамонта, череп печерного ведмедя, ріг тура та зріз 300-річного дуба. Ексклюзивними у залах відділу природи є чисельні майстерно зроблені діорами.

🏺 ВІДДІЛ ДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Експозиція відділу розповідає про життя на території краю від полеоліту до першої половини XVII ст.

"Край в давнину". Експозиція представляє результати багаторічних археологічних досліджень, які тривають на території краю з кінця ХІХ століття. Розвиток людського суспільства від найдавнішого періоду – палеоліту до V ст. н. е. Багата колекція артефактів – знаряддя праці, глиняний посуд, зброя, прикраси, культові речі – дозволяє уявити побут давніх людей, їх соціальні та міжкультурні зв’язки.

Унікальними експонатами є: знаряддя праці мисливців на мамонтів, глиняний посуд доби неоліту культури лінійно-стрічкової кераміки, матеріали культури кулястих амфор, поховальний комплекс воїна Пшеворської культури І-ІІ ст. з с-ще Млинів, скарб бронзових прикрас із с. Узлісся ІІ-ІІІ ст., матеріали з готського поселення в с. Хрінники.

"Край у період середньовіччя". Висвітлює минуле Рівненщини в VI – ХІІІ ст. на основі археологічних досліджень та писемних джерел. У залі представлено матеріальну спадщину ранніх слов’ян, вплив християнізації Русі на територію Волині, становлення та розвиток слов’яно-руських городищ (Дорогобужа, Пересопниці, Муравиці та ін.), військово-політичні події пов’язанні з міжусобною боротьбою в ХІІ-ХІІІ ст., утворення Галицько-Волинського князівства. Експозиційний ряд: знаряддя праці, ліпний та гончарний посуд, культова атрибутика язичників та християн, писемні знаряддя, прикраси зі скла, міді, бронзи та дорогоцінних металів, спорядження давньоруського воїна. Родзинкою залу є макет літописного міста Дорогобуж (автор Є. Малиновський).

"Край в XIV – поч. XVII ст." Розповідає про історію краю в період литовсько-польського держави. Представлені матеріали про розвиток та життя міст, мережа замків, військові загрози того часу, життя магнатських родів на Волині. Велика частина експозиції розповідає про культурне життя краю: діяльність острозького наукового осередку (видання Острозької Біблії, заснування та діяльність Острозької академії), розвиток книгодрукування: друкарні у Дермані, Києві.

"Край в XVII ст. Берестецька битва 1651 р." на Рівненщині відбулася найбільша битва Національно визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Починаючи з 1969 р., протягом 20 років, на полі битви проводилися археологічні розкопки під керівництвом І. К. Свєшнікова за участю Рівненського музею. Знахідки з розкопок, представлені у залі: холодна та вогнепальна зброя, ужиткові речі козаків, селян, поляків XVII століття. Особливо унікальні речі, виготовлені зі шкіри – чоботи, сумки, сідла, ходаки. До уваги відвідувачів – макет Берестецької битви 1651 р. (автор П. Ричков).

📜 ВІДДІЛ ІСТОРІЇ НОВОГО ТА НОВІТНЬОГО ЧАСУ

Пріоритетними напрямами наукових пошуків співробітників відділу нової та новітньої історії є актуальні питання історії нашого краю XVIІ – початку ХХІ ст.; розвиток місцевих осередків освіти, науки, культури; релігійно-церковне життя XVIІ – початку ХХІ ст.; події Української революції 1917-1921 рр. на теренах Волині; історія Рівненщини у 1921–1939 рр.; масові політичні репресії на теренах Рівненської області у добу радянського тоталітаризму; воєнні події та український національно-визвольний рух у роки Другої світової війни; історія національних меншин краю; діяльності політичних партій та громадських організацій; становлення незалежної Української держави з 1991 року; Революція Гідності та події російсько-української війни.

«Творці історії». Експозиція відкрита 20 січня 2017 р. У залі висвітлюється тема участі рівнян та уродженців краю у подіях Революції Гідності, АТО, ООС. Представлені особисті речі учасників, фотографії, документи, зброя, залишки боєприпасів, військова форма та ін. Після 24 лютого 2022 р. експозиція доповнюється матеріалами про захисників України, учасників російсько-української війни.

🎎 СЕКТОР ЕТНОГРАФІЇ

Пріоритетний напрямок роботи сектору – експедиційна робота. Працівники сектору неодноразово обстежували територію Рівненщини, брали участь в експедиціях у Чорнобильську Зону (Чорнобильський та Поліський р-ни Київської обл., Овруцький р-н Житомирської обл.) та до переселенців із територій, уражених радіацією.

Теми досліджень: народні промисли та ремесла, календарні звичаї та обряди, побут та ремесла, народний одяг мешканців Рівненщини тощо; релігійні конфесії краю, книги кириличного друку фондової збірки РОКМ.

Напрямки наукової діяльності: наукове опрацювання зібраних матеріалів, написання наукових статей, участь у наукових конференціях, участь у випуску наукових збірників, написання монографій, опрацювання фондових колекцій.

Працівники сектору здійснюють екскурсійне обслуговування відвідувачів (у тому числі проводять виїзні екскурсії), читають лекції, беруть участь у масових заходах.

Кожного року працівники сектору створюють виставки на різноманітну тематику.

Етнографічна експозиція РОКМ «Основні заняття, побут та ремесла мешканців Рівненщини» була відкрита 1996 р. Нині вона розміщується у двох залах. Розробка наукової концепції – А. Українець, художник – В. Герасимчук, монтаж – О. Мельничук. У  2015 році було проведено ремонт і суттєво оновлено експозицію зали "Народний одяг Рівненщини", над якою працювали художник В. Герасимчук та всі співробітники відділу етнографії. 

У першій залі відвідувачі мають можливість ознайомитися з основними заняттями (землеробство, скотарство, рибальство, бджільництво, збиральництво) та побутом місцевого населення. Експонати, які тут представлені, датуються кін. ХІХ - першою пол. ХХ ст., зібрані в різні роки, переважно під час експедицій на Рівненське Полісся.

Експозиція другої зали присвячена основним і дуже поширеним ремеслам – ткацтву та вишивці. Тут представлені знаряддя для обробки льону, прядіння, ткацтва, зразки домотканих виробів та комплекси народного одягу ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. Окрема увага приділена оздобленню основних елементів вбрання, зокрема сорочок.

🎨 СЕКТОР МИСТЕЦТВ

«Наша духовна спадщина». У 1991 р. в Рівненському краєзнавчому музеї відкрилася постійна виставка «Наша духовна спадщина» (автор і дизайн проєкту Луц В.), де були представлені кращі зразки волинського малярства XІІІ–ХVII ст. з колекції музею. Серед найбільших унікальних експонатів: Богородиця Одигітрія з Дорогобужа (друга пол. ХІІІ ст.), Христос Пантократор (кінець XV ст.), Покрова Богородиці (кінець XV ст.), царські врата (кінець XVІ ст.) тощо.

«Народна ікона Волині XVII–XVIII ст.» У грудні 1993 р. була відкрита виставка «Народна ікона Волині XVII–XVIII ст.» (автор проекту Луц В.). На ній представлені унікальні твори живопису ХVІІ-ХVІІІ ст., острозької іконописної майстерні першої половини XVIII ст. Народний іконопис Волині доби середньовіччя на сьогодні є ще малодослідженим пластом культури Волині.

Колекція сакральної скульптури та іконопису для створення  3D-моделей оцифрована рівненським фотографом Д. Крахмалюком. Моделі переглянути можна на Sketchfab за посиланням. Сюжет про цей проект на телеканалі Рівне Суспільне.

Майже всі ікони репрезентовані в залах були відреставровані у Львівському філіалі ДНДРМ (тепер Львівський філіал Українського науково-дослідного реставраційного центру).

Виставка «Палац князів Любомирських у Рівному» (автор проекту Луц В.).

У холі Рівненського музеї для широкого загалу представлені мармурові скульптури Томаша Оскара Сосновського та відреставровані твори станкового живопису ХVII–ХІХ ст.

📖 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ УЛАСА САМЧУКА

Музей відкрито 20 лютого 2007 р. – у 102-річницю від дня народження письменника. Улас Самчук (1905-1987рр.) – видатний український письменник, народжений на Рівненщині (с. Дермань Здолбунівського району), журналіст і публіцист, редактор, автор книг «Волинь», «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Кулак», «На білому коні», «На коні вороному», «Чого не гоїть огонь», «Гори говорять», «Плянета Ді-Пі», «Ост», та ін. Більшу частину свого життя він прожив у еміграції, завжди залишаючись літописцем свого часу і народу. Самчука називали українським Гомером ХХ століття.

Музей Уласа Самчука має свої особливості, якими вирізняється з-поміж інших подібних закладів.

По-перше, його експозиція, висвітлюючи головні творчі здобутки Уласа Самчука, зосереджує увагу на впливі особистості письменника на весь український літературний процес ХХст.

По-друге, увазі відвідувачів представлені перші видання трилогії «Волинь», інші твори письменника, листи, фотографії, його особисті речі.

По-третє, музей фокусує увагу на рівненському періоді життя і діяльності письменника (1941-1943 рр.), зримо відтворивши побут помешкання Самчука в ті роки (речі з колишньої рівненської квартири, в якій він мешкав) та зберігши основні здобутки письменника в цьому періоді (часопис «Волинь», перевидання «Марії», картина «Полтавський краєвид» та ін.).

А ще – про літературу та її творців, про час і його провідних діячів, про рідну землю письменника музейна експозиція розповідає виключно словами самого Уласа Самчука.

Експозиція музею розповідає про життєвий та творчий шлях письменника, показує ту когорту літературних діячів українського слова, з якими Уласа Самчука звела доля.

Музей знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. С.Петлюри, 17.

🌟 ВИСТАВКОВА ЗАЛА "МУЗЕЙ БУРШТИНУ"

Музей бурштину відчинив свої двері 24 серпня 2010 року в дуже гарній історичній будівлі, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення – в Рівненському Будинку Вчених (зведений 1903 року як житлове приміщення на замовлення заможного єврея – Іцхака Вігдоровича).

У музеї є дві експозиційні кімнати та виставка-продаж. У першій музейній кімнаті увазі відвідувачів представлено давній сонячний камінь, напівдорогоцінний мінерал, сльозу сонця, перший ювелірний камінь, добутий руками людини – легендарний бурштин (янтар, amber) у його природному вигляді. Тут можна зануритися в часи утворення самоцвіту – 35-50 млн. років тому; побачити унікальні, відомі на весь світ відтінки та кольори бурштину Рівненського Полісся; дізнатися, як і де видобувають цей самоцвіт на Рівненщині.

У другій музейній кімнаті представлено бурштин, оброблений майстерними й талановитими людськими руками. Тут можна прослідкувати особливості використання сонячного каменю у різні часи в різних сферах людського життя. Відвідувачам представлені дуже красиві вироби, які поєднують у собі шкіру, дерево, срібло, бронзу, бивень мамонта і бурштин. Також у музеї знаходяться унікальні роботи – різьба по суцільному каменю бурштину та бурштинова мозаїка.

У музеї представлено різноманітні вироби із сонячного каменю на релігійну тематику (янголи, ікони, хрести). «Музей бурштину» зберігає цікаві легенди про цей диво-камінь. Є тут унікальна корона із конкурсу краси «Бурштинова корона України», в якій поєднано срібло та бурштин молочного, коричневого, вишневого кольорів.

У музеї можна замовити екскурсії дорослим, студентам, школярам. Проводяться нічні екскурсії за попереднім замовленням (кількість групи не менше 10 осіб).

Чекаємо на Вас за адресою : м. Рівне, вул.С. Петлюри, 17

тел. + 38 (068) 4746678

🔭 ОГЛЯДОВИЙ МАЙДАНЧИК

БАЗАЛЬТОВІ СТОВПИ

Базальт унікальний камінь вулканічного походження, слава поліського краю. Один із найвизначніших дослідників нашого краю, академік Павло Аполлонович Тутковський у одному із своїх нарисів «Берестовецький вулкан та інші згаслі вулкани України» писав: «…на Волині у Рівненському повіті знаходиться справжній згаслий вулкан, один з небагатьох вулканів на просторій території України».

Базальт - це виливна гірська порода. Колір чорний або темно-сірий. Утворюється внаслідок кристалізації основної магми, яка підійматися з глибин, по розломах і жерлах вулканів. Вік базальту приблизно 600-700 млн років. Висота базальтових стовпів сягає від 60-ти сантиметрів до 30 метрів, а колеться він практично на рівні прямокутні частини.

Базальт – головна корисна копалина Рівненщини, чисельністю йому поступається бурштин. Місцеві перекази свідчать, що в козацькі часи один із місцевих мешканців докопався до цього каменю, роблячи криницю, і використав для фундаменту хати

Згодом з базальту, видобутого в тутешніх кар’єрах, викладали бруківкою майдани Парижа, Брюсселя, Відня, Москви, Берліна і Варшави. Базальт має дивну властивість плавитися при температурі 1400-1450˚С. Нині ж на основі базальту виготовляють теплозахисне покриття для космічних кораблів, тканину для пожежних костюмів і скафандрів, використовують для виробництва турбореактивних двигунів.

В області розробляються родовища Івано-Долинське і Берестовецьке.

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї представлено зразки базальту привезеного з с. Базальтове Костопільського району.

ГАРМАТИ XVII СТ.

У часи Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. в Україні виготовлялося багато зброї. В цей період найбільше її виготовляли ремісники Переяслава, Черкас, Корсуня, Білої Церкви, Острога.

У майстернях з виготовлення зброї, зокрема гармат, працювали 4-6 осіб. Спочатку вони робили так звану фальшиву модель тіла гармати з глини, яку накладали на дерев’яний стрижень у кілька шарів. До моделі прикріплювали дерев’яні цапфи і ліпні прикраси. Потім її обмащували сумішшю сала і масла. На змазану поверхню накладали кілька шарів глини, які скріплювалися ззовні каркасом. Товщина кожуха була 175-300 мм. Після цього фальшиву модель викидали, залишаючи лише форму корпусу гармати з відбитком на внутрішній поверхні всіх прикрас і написів. Форму казенної частини гармати робили окремо. Потім ці форми з’єднували між собою. З циліндричного залізного прута робили стрижень, який обмотували клоччям, покривали шаром глини і шаблонували. Стрижень виймали з форми після того, як гармату було відлито.

До гармат застосовували ядра. Кам’яні ядра обточували і обковували іноді навкруги залізними обручами. Пізніше ядра робили лише залізні, іноді обливали їх оловом. Для виливання ядер використовували залізні, дерев’яні та глиняні форми. Металеві ядра були порівняно невеликими – «побільше гусиного яйця» або з «яйце голубине», а інколи – «5 пядей в обводі».

Експоновані гармати є цінним зразком художнього ливарництва XVI –XVII століть.

КОЗАЦЬКИЙ ЧОВЕН XVII СТ.

У вересні 1967 року біля села Оржів Рівненського району рибалки помітили у річці Горинь корму стародавнього човна. Про знахідку повідомили працівників Рівненського краєзнавчого музею, які приступили до розкопок та доставки на берег цієї рідкісної знахідки.

Треба було не тільки відкопати човен на березі, звільнити його від річкового мулу, а й обкопати з усіх боків його корму, що знаходилися в річці. Човен видобували частинами. Виявилося, що він видовбаний з однієї суцільної дубової колоди. Він плоскодонний. Довжина його понад 17, а ширина 2,6 метра. З внутрішнього боку човен скріплений поперечними дубовими ребрами — так званими шпангоутами, прикріпленими до його дна й боків сосновими кілками.

Розміри, особливості конструкції відповідають відомим нам за описами козацьким човнам XVII століття, що дозволяє знахідку біля села Оржів віднести саме до згаданого віку. У 1966 році майже на цьому ж місці було знайде но подібний човен, який знаходиться у Львівському етнографічно му музеї.

ЛІТАК ЯК-50

Спортивно-пілотажній одномісний літак Як-50, розроблений в ДКБ О. С. Яковлєва в 1972 р. під керівництвом В.П.Кондратьєва. Серійне виробництво розпочалося в 1976 р. 

Належав Запорізькому авіаційно-технічному спортивному клубу Федерації любителів авіації СРСР. Переданий до музею в 1991 р.

ТРАКТОР "УНІВЕРСАЛ" СЕРЕДИНИ ХХ СТ.

Чотириколісний трактор марки «Універсал», випущений на Владимирському тракторному заводі ім. Жданова в кін. 1940-х - на поч. 50-х років.

Він працював на полях першого на Рівненщині колгоспу ім. Ватутіна, колишнього Межирицького (нині Корецького) району. Цей трактор був універсальним. Він орав, культивував, боронував, сіяв, прополював посіви, косив трави, вивозив на поля добрива. Потужність трактора 16 кінських сил.

Після реорганізації МТС, коли сільськогосподарські машини було передано колгоспам, «Універсал» потрапив до колгоспу «Світанок» нині Корецького району

У 1976 році трактор передали на вічне збереження до Рівненського обласного краєзнавчого музею.

ДВИГУНИ АВІАЦІЙНІ, 60-ТІ РР. ХХ СТ.

Двигун АІ 14 Д від літака «ЯК-12». Поршневий мотор, 260 кінських сил. Двигун має 9 циліндрів, розташованих зіркоподібно в один ряд. Діаметер одного циліндра-105мм. Робоче число обертів колінчатого валу за одну хвилину - 2350. Двигун випущений у 1960 році, налітав 2300 годин. Переданий музею Рівненським авіапідприємством цивільної авіації у 1979 році.

Другий двигун - АШ-62Р від літака «АН-2». Поршневий мотор двигуна має потужність 1000 кінських сил. Робоче число обертів колінчатого валу за 1 хвилину - 2200. Вага двигуна - 567 кг. Переданий до музею також у 1979 році.

ВИМИКАЧІ ВМГ-33, ВМПП-10, 70-ТІ РР. ХХ СТ.

Вимикач ВМГ-133 був випущений на Рівненському заводі високовольтної апаратури 31 березня 1966 року. Цей вимикач робітники передали заводу для історії. А пізніше був переданий музею. Це – триполюсний мало масляний вимикач внутрішньої установки. Він призначений для комутації високовольтних ліній трифазного струму в номінальному режимі роботи установки, а також для автоматичного вимикання цих ліній при коротких замиканнях і перевантаженнях, що виникають при аварійних режимах.

Другий вимикач – це 20-тисячний триполюсний мало масляний вимикач ВМПП-10, випущений у 1975 році. Прилад був удостоєний державного знака якості.

АВТОМОБІЛІ ВАНТАЖНІ, 30-ТІ РР. ХХ СТ.

На оглядовому майданчику знаходяться два унікальних авомобілі: ГАЗ-АА та ЗІС-5.

ГАЗ-АА — вантажний автомобіль Нижньогородського, пізніше Горьківського автозаводу, вантажопідйомністю 1,5 т (1500 кг), відомий як «полуторка». Зразком для нього слугувала американська вантажівка «Форд» моделі АА, зразка 1930 року, згодом перепроектований за радянськими кресленнями.

Відомо, що музейний ГАЗ-АА зійшов із заводського конвеєра у 1936 році. Машина активно використовувалася у господарстві та на фронті під час німецько-радянської війни. З 1950 р. автомобіль був на обслуговуванні обласного протитуберкульозного диспансеру, який розміщувався у с. Городок. У 1977 р. ГАЗ -АА переданий до музею.

ЗІС-5 — вантажний автомобіль вантажопідйомністю 3 тонни (у просторіччі його називали "трьохтонка"). Основний вантажний автомобіль радянської армії за часів Другої світової війни. Перші екземпляри моделі були зібрані у 1933 р. Машина являла собою вдосконалення конструкції автомобілів АМО-2 та АМО-3, які, своєю чергою, були доопрацьованими копіями американського автомобіля AutoCar-SA.

До музею вантажівку передав начальник об'єднаного гаражного обласного управління Козлов А.І. у червні 1977 р.

ТУРБІНА СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ, 1948 Р.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ РЕМАНЕНТ, ІІ ПОЛ. ХХ СТ.

Зразки сільськогосподарських знарядь (зокрема, металевих плугів), що використовувалися у сільському господарстві Рівненщині 2 половини XX століття, поки не були майже повністю замінені більш сучасною технікою. 

ФІЛЬТРИ ДЛЯ РІДИНИ

Фільтри для рідини, виготовлені Рівненським заводом тракторних агрегатів. 

МІНОМЕТ ПМ-43

Міномет ПМ-43 калібру 120 міліметрів є модернізованою версією попередньої моделі 1938 року.Модернізація була проведена в 1943 р. Завдяки спрощенню технології виготовлення, а також поліпшенню бойових якостей (зокрема, зручності прицілювання і можливості ремонту в польових умовах) ПМ-43 почав активно замінювати попередні зразки 1938 року.

УЛАМКИ АВТОМОБІЛЯ VOLKSWAGEN T-4

Уламки автомобіля Wolkswagen T-4, переданого волонтерами на потреби української армії у 2015 році. За кермом цього транспортного засобу, виконуючи бойове завдання в ході проведення АТО, загинув військовослужбовець Андрій Білик, потрапивши під вогонь ворожих "Градів". Рештки автомобіля та одного зі снарядів, якими здійснювався обстріл, було передано до експозиції музею, щоб увіковічнити пам'ять про відважного захисника України. 

Їжаки протитанкові