Як зазначає Н. Заболотна, псалтир вирізняється тим, що був іще і книгою для навчання – за ним навчали читати, а якщо у XVII–XVIII ст. у домі була одна-єдина книжка, з великою ймовірністю можна стверджувати, що це був саме Псалтир. Опосередковано Псалтир вплинув навіть на давню друкарську термінологію: відносно великий, чіткий шрифт, яким переважно друкували ці видання, отримав назву «псалтирного».
У бібліографії відомо 14 почаївських видань Псалтиря, серед яких 4 було призначено для старообрядців, а також один Псалтир із тлумаченням.