Відбулася презентація вишитих речей, створених мешканкою селища Мізоч Логозою (Дмитрук) Надією Марківною у 50–70-х роках ХХ століття
21 травня 2026 року у Рівненському обласному краєзнавчому музеї у межах проєкту «Історія одного експонату» відбулася презентація вишитих речей, створених мешканкою селища Мізоч Логозою (Дмитрук) Надією Марківною у 50–70-х роках ХХ століття. Захід приурочили до Всесвітнього дня вишиванки, який щороку українці відзначають у третій четвер травня.
Вишиванка давно стала символом національної ідентичності, духовної єдності та незламності українського народу. День вишиванки є ще однією нагодою нагадати про важливість збереження народних традицій, що об’єднують покоління, додають сили та надихають берегти українську культурну спадщину.
Спікеркою заходу виступила старша наукова співробітниця музею, заслужений працівник культури України Алла Українець. Вона розповіла, що Надія Марківна стала жертвою повоєнних депортацій українців до Сибіру. Її вишивки - це не лише зразки традиційного декоративно-ужиткового мистецтва, а й мовчазні свідки складної людської долі, пам’яті та незламності української жінки.
До обговорення долучився доктор історичних наук Андрій Жив’юк, який розповів про нелегкий життєвий шлях авторки вишивок і трагічні сторінки повоєнних депортацій українців.
Присутні також мали змогу переглянути короткий сюжет про долю цієї родини, створений ГО «Після тиші» на основі задокументованих свідчень та архівних матеріалів.
Презентація стала не лише культурною подією, а й важливим нагадуванням про цінність родинної пам’яті, силу традиції та значення збереження української історико-культурної спадщини для майбутніх поколінь.
У заході взяла участь донька майстрині - Леся Черниш, яка щиро подякувала музею за збереження пам’яті про її матір. Саме пані Леся зберегла та передала до фондів музею материнську спадщину, у якій кожен орнамент і візерунок представлених робіт зберігає історію, традиції та душу українського народу.
