Культура – частина економіки. Міністр культури Олександр Ткаченко в гостях у РОКМ

Ця теза була основною під час візиту на Рівненщину міністра культури України Олександра Ткаченка 26 листопада. У рамках поїздки міністр зокрема відвідав Рівненський обласний краєзнавчий музей. Під час зустрічі з музейниками за присутності голови облдержадміністрації Віталія Коваля та заступника голови з гуманітарних питань Сергія Гемберга йшлося про культурний потенціал області, який має привабити туристів, а відтак, як зазначив Олександр Ткаченко, в нього спочатку потрібно інвестувати зусилля і кошти. Зокрема йшлося і про Президентську програму «Велика реставрація» на 2021 рік, куди увійшли центральні обєкти – краєзнавчий музей, зал органної музики та музично-драматичний театр. Йшлося також про проблеми збереження памяток, які псують, або навіть руйнують недобросовісні забудовники. Міністр пообіцяв домогтися серйозних змін у законодавстві на користь історико-культурної спадщини.

Дивіться також

Уродженець Кіровоградщини Григорій Мірошник: "З шістьох членів сім'ї вижив лише я"

Сім'ю уродженця Кіровоградщини Григорія Мірошника під корінь викосив Голод 32-33-го років. Вижив лише він, шестирічний хлопчик, який через багато років став жителем Рівного. Натомість у Мартирологу "Книга пам'яті жертв Голодомору Кіровоградської області" зазначені лише 9 прізвищ загиблих від Голодомору у селі Чичеліївка, і прізвища Мірошник серед них немає... А як багато могли б розповісти ті, хто забрав свої спогади у засвіти...

Григорій Погрібняк: "Ми вижили, бо тато був робітником". Про Голодомор на Полтавщині

Під час Голодомору 1932-33 років на селі було легше вижити тим родинам, хто мешкав хоча б у селищі і де хоча б один із членів сім’ї працював не в колгоспі, а на виробництві. Саме тому, що батько був вправним робітником, а поряд із Градизьком розташований Харків, вижила родина Погрібняків з Полтавщини. Це засвідчує розповідь Григорія Івановича Погрібняка, котрий згодом жив і працював у Рівному

П'ять свічок Франціски Тамагашевої

Уродженка села Дмитрівка (територія села увійшла до смт Гришківці Бердянського району) на Житомирщині, Франціска Міцінська під час Голодомору 1932-1933 рр. втратила усіх п’ятьох найрідніших людей. Згодом волею долі Франціска Тамагашева (Міцінська) на довгі роки стала рівнянкою. Усю страшну правду про акцію Геноциду українців вона розкрила лише з приходом Української Незалежності.
До Вашої уваги – аудіозапис спогадів світлої пам’яті Франціски Тамагашевої.

Голодомор на Поділлі: спогади очевидиці

Щороку Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 32-33рр., який цивілізовані країни світу визнали Геноцидом українського народу та засудили як акт винищення людства. Свідок Голодомору Анна Нестерук виросла на Хмельниччині, взимку 33-го з голоду померли її батько і два брати, дівчинка з мамою дивом вижила. Нині Ганна Василівна мешкає на Рівненщині. Пропонуємо її спогади про зиму 33-го в селі Чорна на Поділлі (нинішній Старокостянтинівський район). Цією розповіддю Рівненських обласний краєзнавчий музей розпочинає серію розповідей "Запали свічу".

Майдан Гідності: Рівне

Перша частина спецвипуску, присвяченого Майданові Гідності , документальними кадрами ілюструє настрої людей і події навколо Рівненського Майдану. Оповідь закінчується передднем найтрагічніших подій - розстрілу Київського Майдану. Отже, над болісною другою працюватимемо разом, шановні земляки. Згадуємо, переживаємо, доповнюємо.

Ніколи більше: до 79-х роковин акції Голокосту в урочищі Сосонки

6-8 листопада 1941 року в урочищі Сосонки під Рівним нацисти та їхні посібники вчинили масове людиновбивство. За приблизними оцінками, у трьох братських могилах заховані близько 17,5 тисяч розстріляних людей. Злочинну акцію організував головнокомандувач СС і поліції в тилу групи армії "Південь" обергруппенфюрер СС Фрідрих Екельн. Безпосередньо розстрілом займалась частина оперативної команди 5, яку очолював штурмбаннфюрер СС Герман Лінг. Нині в урочищі Сосонки розміщений меморіал пам'яті жертв Голокосту.

Показати всі