Офіційною датою заснування Рівненського краєзнавчого музею вважається лютий 1940 р. Постановою Рівненського обкому КП(б)У фактично на базі раніше існуючих в місті музеїв було створено Рівненський історико-краєзнавчий музей.

    З документальних джерел відомо, що перший музей у Рівному почав діяти з 1906 р. як Волинський музей при сільськогосподарському товаристві. Спочатку він мав 4 відділи: археологічний, етнографічний, нумізматичний та природничий.  У губернській газеті «Жизнь Волини» за 1910 р. та «Известиях императорской археологической комиссии» згадані колекції медалей, монет, археологічних знахідок, що там зберігалися. На базі зібраної колекції старовинних картин, гравюр, книг та рукописів пізніше почав працювати ще один музейний відділ. В «Ілюстрованому путівнику по Волині»(Луцьк, 1929 р.) відомого польського вченого М. Орловича також згадувався музей у Рівному, котрий діяв перед Першою світовою війною, фундатором якого був  професор римського права В.З. Окенцький (загинув 1918 р.).

    У період Першої світової війни та Української революції 1917 – 1921 рр. музей у Рівному припинив своє існування.

    1920-30-х рр. територія краю перебувала у складі Польщі. У середині 1920-х рр. завдяки місцевим ентузіастам та інтелегенції в Рівному почав  діяти природничий музей. В той час подібні музеї були лише у Варшаві, Кракові та Львові.

Експозиція музею 30-х рр.

Експозиція музею 30-х рр.

1936 р. у Рівному відкрився господарський музей Волині (нині вул. 16 липня, 4 а). Ініціатором створення була промислово-торгова палата в Любліні. Ідею підтримали міська влада та деякі промислові підприємства. У музейній експозиції були представлені матеріали, які відображали «господарське життя»  Волині, та експонувалися нечисленні віднайдені експонати з попереднього музею. Саме на базі колекції цього музею і був створений у 1940 р. Рівненський історико - краєзнавчий музей (згодом – Рівненський обласний краєзнавчий музей). Музей мав відділи природи, історії, антирелігійної пропаганди. За штатним розписом у музеї спочатку працювало 6 працівників: директор, науковий працівник, екскурсовод, бухгалтер-секретар, прибиральниця і сторож. Пізніше в штаті з’явився художник. Першим директором Рівненського музею з 21 лютого по 9 вересня 1940 р. був І.М.Дубовський. 

 Будинок, де знаходився Господарський музей, влада передала Палацу піонерів та школярів. Нове приміщення, надане під експозицію – будівлю колишньої  кірхи (сучасна вул. Пушкіна) - музей фактично не отримав і тому, часто змінював адреси, що засвідчують офіційні документи. Інвентарні книги попереднього музею загубилися, тому складно було визначити кількість втрачених експонатів. Новостворений музей мав збирати, вивчати та експонувати  матеріали, які розповідали б про природу Рівненщини і її багатовікову історію.

Для поповнення музейних колекцій наступний директор музею П.І. Слабоспицький (9 вересня 1940 р. – літо 1941 р.) та співробітники В. Кучинський, Ю. Шумовський і Й. Панек проводили природничі, етнографічні й археологічні експедиції, а з літа 1940 р. почали складати описи майна в колишніх панських маєтках: Шпанові, Новомалині, Мізочі, Деражному, Дермані тощо. У цей період до музею надійшло чимало унікальних експонатів, у тому числі картини, книги, меблі, посуд, а також колекція скульптур роботи Т.- О. Сосновського. Музей також активно провадив виставкову роботу.

У період  німецької окупації Рівненський обласний  музей на деякий час припинив свою діяльність. Приміщення, де він знаходився зайняла військова частина і більшість експонатів мистецького відділу забрали військовики. Згідно з розпорядженням Рівненської міської управи, до 4 грудня 1941 р. була проведена інвентаризація, потім майже рік – підготовча робота у виділеному будинку (вул. Короленка, 6).  4 листопада 1942 р. «Український Рівненський Музей відкрився для відвідування громадянством і школами». До 1943 р. у музеї працювало дві особи: директор -свящ. Ю.Шумовський (з 1 вересня 1941 р.) та бібліотекар А. Лясківська. На початку 1943 р. помічником бібліотекаря прийнято О.Чайку та науковим помічником (тимчасово) Й. Панека. Музей мав чотири відділи: геологічний, археологічний, етнографічний та історико-мистецький. Станом на кінець 1942 р., у ньому зберігалось, 898 експонатів. У бібліотеці  налічувалося 14580 книг. Цей музей у Рівному працював до початку 1944 р.

    Після вигнання з Рівного нацистів наприкінці лютого 1944 р. створюється Рівненський історико - краєзнавчий музей. У серпні йому було передано приміщення по вул. Червоноармійській, 33 (нині вул. Симона Петлюри) з експозиційною площею 175 м². Директором музею призначено І.М. Дубовського, який очолював музей в 1940 р. Музейний штат складався з 9 працівників, з них двоє наукових співробітників. 

Працівники музею, вул. Короленка, 1943 р.


     Проведення експедицій з метою дослідження природничих та історичних пам’яток і поповнення музею новими експонатами, побудова нової експозиції і створення виставок та науково - методична робота стали основними напрямами діяльності музею в наступні десятиліття.  Вже 1946 р. рівняни побачили нову музейну експозицію. У 1948 р. музейна колекція налічувала 10 785 одиниць зберігання.

    Крім роботи із вдосконалення своєї експозиції, музейні науковці активно допомагали у створенні районних, сільських і шкільних музеїв. 1951 р. відкрився літературно – меморіальний музей письменника М. Островського у с. Вілія (Острозький район). У 1960-80-х рр. майже в кожному районі відкриваються філії Рівненського краєзнавчого музею. Дубенський краєзнавчий музей (1960 р.) став першим з них. У самому Рівному були відкриті музей Героя СРСР М. Кузнєцова (1974 - 1991 р.) вул. Партизанів-розвідників, (нині вул. Ясна), музей історії релігії і атеїзму (до 1989 р. у Свято-Воскресенському соборі).   

1966 р. обласний музей отримав комплекс будівель у с. Пляшева (Радивилівський район), на місці Берестецької битви 1651 р.  Згодом там відкрився музей - заповідник «Козацькі могили». З 1970 – 1995 рр. експедиції краєзнавчого музею під керівництвом доктора історичних наук І. К. Свєшнікова проводили археологічні дослідження поля Берестецької битви.

    Музейними археологічними експедиціями  досліджуються території, де знаходилися  літописні давньоруські міста Дорогобуж, Пересопниця та Муравиця. Протягом 1970—80-х рр.,  з метою виявлення та взяття на державний облік сакральних історичних та мистецьких цінностей, експедиціями музею під керівництвом доктора мистецтвознавства П.М.  Жолтовського проводилось обстеження православних храмів області. Природничі, спільно з Інститутом ботаніки АН України, та етнографічні експедиції поповнювали музей новими експонатами.

     1975 р. закладу було передано приміщення колишньої чоловічої гімназії (вул. Драгоманова, 19), пам’ятку історії та архітектури І половини ХІХ ст. національного значення. Тут свого часу навчався відомий письменник В. Короленко, а викладачами працювали майбутні історики М. Костомаров і П. Куліш. Керував музеєм В. Я. Сидоренко (26 лютого 1971 р. – квітень 1984 р.). Штат поділявся на адміністрацію (директор, заступники з наукової та господарської роботи, вчений секретар  і секретар канцелярії), науковців (відділів: природи, історії дорадянського, історії радянського суспільства (з 1980 р. відділ було поділено на два: історії будівництва соціалізму та історії розвинутого соціалізму), фондів (з посадами бібліотекаря, реставратора та доглядачів), наукового атеїзму, науково-методичного, науково-освітньої роботи, охорони культурної спадщини) та господарські служби.

    Авторами проекту художнього оформлення нової експозиції були рівненські художники В. Гвоздинський і Ф. Бобрик. Її побудову  разом із науковцями музею здійснили працівники Київських та Рівненських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду України. Нова експозиція Рівненського краєзнавчого музею відкрилася 1978 р. На двох поверхах у 23-х залах розмістилися  експозиції відділів природи та історії.

    У наступні роки директорами музею були: В. Я. Мандрик, Е .Е. Антоненко, В. М. Мушировський., О. С. Булига.

    Із часу здобуття Україною незалежності, починаються зміни у  структурі та експозиції музею.

1991 р. створено спочатку  як сектор, потім самостійний відділ етнографії. 1992 р. - проведено об’єднання відділів історії в один із двома секторами: давньої та нової і новітньої історії. Замість відділу наукового атеїзму почав діяти відділ історії релігії та мистецтв. З’явився відділ виставкової роботи. Розпочалася робота з перебудови експозицій. На другому поверсі почали діяти нові виставки, які розповідають про участь мешканців Рівненщини в боротьбі за Українську державу  в 1917 – 1921 рр., 1940- 1950-х рр.; про наших земляків – жертв політичних репресій 1930 – 1950-х рр.;  про події Другої світової війни на Рівненщині; про історію м. Рівного, життя та творчість   В.Г. Короленка; етнографічна виставка про основні заняття, побут та ремесла мешканців Рівненщини; виставки волинського та народного іконопису, світського живопису. В січні 2017 р. відкрито виставку «Герої не вмирають», присвячену героям Майдану та АТО.

    Сьогодні Рівненський обласний краєзнавчий музей - це науковий, методичний та культурно-освітній центр міста та регіону. На початку ХХІ тис. в Рівному почали діяти два нових музейних відділи: Літературний музей Уласа Самчука та Музей бурштину (вул. Симона Петлюри, 17).

    У фондах музею налічується більше 297 тис. експонатів, з них понад 20 тис. представлені в  залах постійних експозицій та на виставках. Унікальними експонатами є гербарії рідкісних рослин Рівненщини, скарби давньоруських срібних прикрас ХІІ – ХІІІ ст., твори волинського іконопису, колекція стародруків, серед яких Острозька «Біблія» 1581 р., предмети козацької доби, графіка Н.Орди та Г.Пеєра, біломармурові роботи відомого польсько – італійського скульптора Т.-О. Сосновського, колекції монет, холодної та вогнепальної зброї.

     Музей веде активну виставкову роботу, основою якої є як власні фондові збірки, так і співпраця з іншими музейними закладами, митцями та колекціонерами. Рівненські музейні колекції неодноразово експонувалися на виставках, що проходили не тільки в Україні, а й за кордоном, зокрема в Канаді, Польщі, Франції. 

    Щорічно в музеї проводиться науково-практична конференція, на яку запрошуються спеціалісти з України та зарубіжжя. Результатом конференції є випуск збірок  наукових статей «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею» (16 збірників). Щорічно, за різною тематикою, проводяться наукові читання, круглі столи та семінари. Крім традиційних екскурсій та лекцій, використовуються нові методи роботи з відвідувачами різних вікових категорій. Це музейні свята, тематичні вечори, нічні екскурсії, презентації друкованих видань та фільмів, зустрічі з відомими особистостями тощо.

   Знаним не тільки в Україні, а й за її межами є фольклорно-етнографічне свято «Музейні гостини», яке традиційно, з травня 1991 р., проводиться на подвір’ї музею. Щорічними стали музейні свята «Об’єднані серця» для дітей з особливими потребами, «День зустрічі птахів» та мистецькі виставкові проекти «Свято однієї вулиці» (вул. Поштова, 16 Липня, Коперника), «Мистецтво одного села»(спільно з Центром народної творчості), «Золоте сузір’я». Музейні освітні програми для дітей різного віку та молоді «Твій друг - музей», «Музей - школі» та інші сприяють донесенню підростаючому поколінню інформації про народ України, його історію, культуру та необхідність збереження історично-культурної спадщини.

Підготувала Наталія Кожушко

старший науковий співробітник відділу історії

Джерела:

  • Мушировський В.М. Сторінки історії музею. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. I., Рівне, 1996. - с.7-11.
  • Леонова Л., Кожушко Н. Історія будинку по вул. Драгоманова, 19 мовою архівних матеріалів. (Описи архівних фондів) // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. 2., Рівне, 2005. - с.63-66.
  • Булига О. Музейна справа  в Рівному. Погляд у минуле. Сучасні проблеми та перспективи. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. IV., Рівне, 2006. - с.9-10.
  • Прищепа О. Періодичні видання початку  ХХ ст. про діяльність музею Рівненського сільськогосподарського товариства. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. IV., Рівне, 2006. - с.11-15.
  • Луц В., Морозова О. Рівненський обласний краєзнавчий музей 1940-1941 рр. (за документами Державного архіву Рівненської області) // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. XІІI., Частина 2,  Рівне, 2015. - с.169-187.
  • Данильчук Г. Рівненський музей у роки німецької окупації 1941-1944 рр.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. IV., Рівне, 2006. - с.24-29.
  • Луц В., Леонова Л. Рівненський обласний краєзнавчий музей в період Другої світової війни (1941-1944). (За документами Державного архіву Рівненської області) // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. XVI., Рівне, 2018. - с.169-186.
  • Шлапак Л. Рівненський обласний краєзнавчий музей. Сторінки історії (1944-1975 рр.) // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. XVI., Рівне, 2018. - с.187-190.
  • Шахматова Л. Музейний літопис (директорат та завідувачі фондами в 1944-1985 рр.)// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. IV., Рівне, 2006. - с.29-32.
  • Бухало Г. Рівненський обласний краєзнавчий музей. 1963-2006 рр. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. IV., Рівне, 2006. - с.16-23.
  • Булига О. Творці музейного дивосвіту. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. 2., Рівне, 2005. - с.39-43.
  • Юрчук О. Музейний літопис – 2016-2017. Багатоаспектність музейної діяльності. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. XVI., Рівне, 2018. - с.152-168.