ЗАХІД ДО 76 РОКОВИН ПРОВЕДЕННЯ АКЦІЇ «ВІСЛА» ВІДБУВСЯ В КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

28 квітня 2023

28 квітня 2023 року в актовому залі Рівненського обласного краєзнавчого музею було проведено захід, приурочений до 76 роковин від початку операції «Вісла». Це була примусова депортація українців з їхніх етнічних територій, – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, – на землі у західній та північній частинах Польщі, що здійснювалася за рішенням польського і радянського комуністичних урядів протягом квітня-липня 1947 року.

Зі вступним словом виступив заступник директора РОКМ Дмитро Маслов. Він зазначив, що сьогоднішня пам’ятна дата є вкрай сумною – особливо через те, що тепер історія з примусовою депортацією українців з їхніх домівок, на жаль, повторюється знову руками російських окупантів.

Головний спеціаліст Управління культури і туризму Рівненської ОВА, магістр культурології, член Всеукраїнської музичної спілки та Національної спілки кобзарів України Назар Волощук у своєму виступі навів скорботну статистику щодо акції «Вісла».  В ході її проведення було насильно переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3936 людей (з них: 823 жінки, 27 священників; унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА на Закерзонні. Крім того, оперативною групою «Вісла» здійснено 357 бойових акцій, убито 1509 українських повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок. Назар Олександрович наголосив – такі цифри дозволяють переконливо стверджувати, що ці діяння слід називати не інакше ніж етнічною чисткою – жахливим злочином радянських і польських комуністів проти українського народу. Про злочин цей варто пам’ятати, проте, в той же час, слід робити все, аби подібні страшні події назавжди лишилися для українців лише в історії.

Після виступу пана Назара учасники та гості заходу переглянули документальний фільм «Вічний поклик серця», створений за сприяння товариства «Лемківщина». Стрічка надзвичайно зворушливо оповідає про депортацію у 1946-47 роках українських бойків та лемків на територію УРСР і втрату української спадщини на їхніх етнічних землях, містить інтерв’ю з депортованими та їх дітьми, котрі оповідають про тугу за втраченою малою Батьківщиною.

Петро Куделя – директор Рівненського ліцею «Колегіум», голова громадської організації «Суспільно-громадське товариство «Забужжя», яке проводить активну роботу щодо збереження автентичності громади Холмщини та Підляшшя, констатував, що у 1946-47 роках, на превеликий жаль, закінчилася історія українців на землях, котрі вони населяли століттями. Родичі Петра Івановича також постраждали від цієї депортації – зокрема, його діда примусово виселили до Запорізької області. Пан Петро зауважив – безповоротне зникнення України із Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини стало наслідком слабкості, тож сьогодні нам, пам’ятаючи про це страшне минуле, як ніколи потрібно демонструвати силу, аби не допустити його повторення у сьогоднішній війні.

Владислав Багінський – голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта, виступаючи, сказав, що хоч він і представляє польську громаду, проте добре розуміє почуття українців, адже для поляків тема «Вісли» також є болючою – нагадуванням про те, як їх самих примусово виселяли із земель Західної України та Західної Білорусії у 1944-45 роках. Тож добре, що тепер проводяться подібні заходи, котрі сприятимуть, аби жоден з наших народів більше не переживав подібних страждань.

Викладач Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу Юрій Пацула, розповів присутнім історію свого батька – відомого всім педагога, науковця, історика та громадського діяча Йосипа Михайловича Пацули. Він народився у 1934 році в Перемишлі – центрі етнічного українського Надсяння, звідки 1945 року разом із родиною був депортований до Радянської України. За вдалим збігом обставин, сім’я Пацул змогла оселитися на Львівщині, що вберегло Йосипа Михайловича від русифікаційного впливу на південні та східні області України. Юрій Пацула зазначив – на щастя, сьогодні українцям та полякам вже нічого ділити, а історія обох народів, кожен з яких мав свою власну трагедію, назавжди перекреслила бажання до подальших незгод чи конфліктів.

Викладач НУВГП, краєзнавець,  Член Всеукраїнської спілки краєзнавців та Українського історичного товариства Віктор Гром також познайомив гостей заходу з історією власної родини, частину якої було переселено із Надсяння до Сибіру, а частина потрапила до концтабору Явожно. Серед родичів пана Віктора були і учасники УПА. Віктор Миколайович привернув загальну увагу до важливих фактів – проведені історичні дослідження показують, що попри все жахіття акції «Вісла» - між простими українцями та поляками, учасниками подій, повсюдно зустрічалися приклади взаємодопомоги, а не ворожнечі. Його зворушила повага, виявлена поляками до лампадок, встановлених у пам’ять про жертв операції під час заходу в Польші 2007 року, свідком якої він став. Все це переконливо доводить -  незгоди у стосунках українського та польского народів лишилися в минулому, а єднання та добра дружба ними більше ніколи не згаснуть.

На завершення директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига висловив свою вдячність усім, хто долучився до заходу і віддав шану пам’яті всіх українців, котрі постраждали внаслідок депортацій 1946-47 років. Також учасники заходу поклали квіти до пам’ятника, присвяченого жертвам цієї трагедії, розташованого на вулиці Драгоманова, 4.