Козацькі могили. Історія дослідження.

До 370-х роковин Берестецької битви та з нагоди Дня археолога, Рівненський обласний краєзнавчий музей пропонує переглянути віртуальну виставку «Козацькі могили. Історія дослідження». Це перша частина проєкту, у якій розповідається про дослідження місця битви наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

30 червня 1651 р. відбулася велика битва на полі біля с. Пляшева (нині Дубенського р-ну Рівненської обл.). Ця битва увійшла в історію під назвою "Берестецька". Дві армії, польська і козацька, майже рівні за кількістю, зійшлися у поєдинку. На жаль, через втечу татар, несприятливі погодні умови, козацько-селянське військо зазнало поразки і змушене було відступити до с. Острів. Там був зведений укріплений табір, оборона якого тривала 10 днів - з 1 по 10 липня 1651 р. У ніч на 10 липня були збудовані переправи, й армія відступила вглиб України. Невдача не зломила бойовий дух козацького війська, навпаки, ці події призвели до подальших організованих виступів та перемог.

Після битви місцеве населення зібрало тіла загиблих і поховало їх в урочищі Монастирщина біля с. Острів. Сьогодні можна побачити кам’яні козацькі хрести на давніх могилах.

Одним із перших науковців, який відвідав поле Берестецької битви, був Микола Костомаров. У 1845 р., під час великодніх свят, він три дні присвятив дослідженню і опису місця битви та замалював його план. Шанці та вали у ХІХ ст. ще досить добре проглядалися. Свої спостереження історик виклав у листі до свого друга історика, етнографа Миколи Сементовського. Зазначивши також, що в народній пам’яті збереглися свої уявлення про хід битви та її головних учасників (головним героєм битви був козак Нечай).

А чи відвідував поле Берестецької битви Тарас Шевченко? Сьогодні це питання є дискусійним серед науковців. Будучи художником Тимчасової комісії для розбору давніх актів, він відвідав Волинь. За його літературними творами можна відтворити шлях його мандрівки. Він пролягав через Корець, Острог, Дубно, Почаїв. Ймовірно, що був Т. Шевченко і на полі Берестецької битви.

На початку ХХ ст. на місці битви розпочалися археологічні дослідження та будівництво меморіального комплексу «Козацькі могили». Ініціатором його спорудження став о. Віталій, архімандрит Почаївської лаври. Був заснований скит, і в 1908 р. відбулася перша панахида за загиблими козаками. У журналі «Почаївський листок» було оголошено збір пожертв на будівництво храму-пам’ятника. Багато коштів надійшло від населення, а також долучилася царська родина і багаті промисловці з усієї імперії.

Під час польових робіт жителі сіл Острів та Пляшева часто знаходили кістяки людей, коней, шаблі, кулі та інші предмети. У 1910 р. історик та археолог Іван Каманін провів перші археологічні дослідження на полі битви. Результати розкопок висвітлювалися і в місцевій пресі («Жизнь Волини»), і в київській («Киевские вести» и «Киевская мысль»). Того ж року окремою книжкою вийшла робота І. Каманіна «Берестецкая битва казаков с поляками под м. Берестечком в июне 1651 г.». Окрім результатів археологічних розкопок, у ній був викладений хід самої битви та стан будівництва меморіального комплексу.

У 1911 р. пам’ятні місця відвідав український історик, дипломат Дмитро Дорошенко. Опис історичних подій під Берестечком та свої враження від побаченого він представив на сторінках «Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии».

Інтенсивне будівництво меморіалу «Козацькі могили» припало на 1912-1914 рр. Саме тоді була перенесена з с. Острів дерев’яна церква Св. Михайла XVII ст., у якій, за переказами, молився перед битвою Богдан Хмельницький.

За проєктом, розробленим Володимир Максимовим, була зведена Георгіївська церква. Нагляд за спорудженням всього комплексу здійснював єпархіальний архітектор Володимир Леонтович.

До опорядження та розпису Георгіївського храму був залучений Іван Їжакевич зі своїми учнями. Однак, Перша світова війна зупинила роботи, і весь задум не був утілений. Крім того, під час окупації австрійськими військами, скит був пограбований, і деякі роботи І.Їжакевича зникли.

Наступний етап дослідження розпочався у 1960-ті рр. а про це розповідь буде в наступній частині.

Підготували О. Морозова, зав.сектором впровадження цифрових технологій

В. Луц, ст. науковий співробітник сектору мистецтв