Відео

Фільм, створений фахівцями Рівненського обласного краєзнавчого музею, розповідає про те, яким чином одна з найтрагічніших сторінок історії українського народу - Голодомор 1932-33 років - торкнулася кожного з українців; подає зібрані спогади очевидців, сім'ї яких перемололи жорна Голодомору; додає свідчення істориків. письменників, а також мешканців Рівненщини про марні спроби допомогти братам, котрі опинилися по той бік кордону під владою більшовиків.

Фільм, створений фахівцями Рівненського обласного краєзнавчого музею, розповідає про те, яким чином одна з найтрагічніших сторінок історії українського народу - Голодомор 1932-33 років - торкнулася кожного з українців; подає зібрані спогади очевидців, сім'ї яких перемололи жорна Голодомору; додає свідчення істориків. письменників, а також мешканців Рівненщини про марні спроби допомогти братам, котрі опинилися по той бік кордону під владою більшовиків.

26 листопада Рівненський обласний краєзнавчий музей провів круглий стіл, приурочений 150-річчю від дня народження Федора Штейнгеля – засновника першого волинського музею в селі Городок (1896). Через карантинні обмеження захід проходив на платформі Zoom.
Барон Штейнгель заснував у Городку краєзнавчий музей, експонати для якого збирав роками. Він власноручно проводив археологічні розкопки, а після створення у Києві Українського Наукового Товариства був обраний заступником його голови.

Долучитись до круглого столу змогли науковці із Рівного, Городка, Львова, Києва, Пересопниці.

Ця теза була основною під час візиту на Рівненщину міністра культури України Олександра Ткаченка 26 листопада. У рамках поїздки міністр зокрема відвідав Рівненський обласний краєзнавчий музей. Під час зустрічі з музейниками за присутності голови облдержадміністрації Віталія Коваля та заступника голови з гуманітарних питань Сергія Гемберга йшлося про культурний потенціал області, який має привабити туристів, а відтак, як зазначив Олександр Ткаченко, в нього спочатку потрібно інвестувати зусилля і кошти. Зокрема йшлося і про Президентську програму «Велика реставрація» на 2021 рік, куди увійшли центральні обєкти – краєзнавчий музей, зал органної музики та музично-драматичний театр. Йшлося також про проблеми збереження памяток, які псують, або навіть руйнують недобросовісні забудовники. Міністр пообіцяв домогтися серйозних змін у законодавстві на користь історико-культурної спадщини.

Сім'ю уродженця Кіровоградщини Григорія Мірошника під корінь викосив Голод 32-33-го років. Вижив лише він, шестирічний хлопчик, який через багато років став жителем Рівного. Натомість у Мартирологу "Книга пам'яті жертв Голодомору Кіровоградської області" зазначені лише 9 прізвищ загиблих від Голодомору у селі Чичеліївка, і прізвища Мірошник серед них немає... А як багато могли б розповісти ті, хто забрав свої спогади у засвіти...

Під час Голодомору 1932-33 років на селі було легше вижити тим родинам, хто мешкав хоча б у селищі і де хоча б один із членів сім’ї працював не в колгоспі, а на виробництві. Саме тому, що батько був вправним робітником, а поряд із Градизьком розташований Харків, вижила родина Погрібняків з Полтавщини. Це засвідчує розповідь Григорія Івановича Погрібняка, котрий згодом жив і працював у Рівному

Уродженка села Дмитрівка (територія села увійшла до смт Гришківці Бердянського району) на Житомирщині, Франціска Міцінська під час Голодомору 1932-1933 рр. втратила усіх п’ятьох найрідніших людей. Згодом волею долі Франціска Тамагашева (Міцінська) на довгі роки стала рівнянкою. Усю страшну правду про акцію Геноциду українців вона розкрила лише з приходом Української Незалежності.
До Вашої уваги – аудіозапис спогадів світлої пам’яті Франціски Тамагашевої.

Щороку Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 32-33рр., який цивілізовані країни світу визнали Геноцидом українського народу та засудили як акт винищення людства. Свідок Голодомору Анна Нестерук виросла на Хмельниччині, взимку 33-го з голоду померли її батько і два брати, дівчинка з мамою дивом вижила. Нині Ганна Василівна мешкає на Рівненщині. Пропонуємо її спогади про зиму 33-го в селі Чорна на Поділлі (нинішній Старокостянтинівський район). Цією розповіддю Рівненських обласний краєзнавчий музей розпочинає серію розповідей "Запали свічу".

Перша частина спецвипуску, присвяченого Майданові Гідності , документальними кадрами ілюструє настрої людей і події навколо Рівненського Майдану. Оповідь закінчується передднем найтрагічніших подій - розстрілу Київського Майдану. Отже, над болісною другою працюватимемо разом, шановні земляки. Згадуємо, переживаємо, доповнюємо.

6-8 листопада 1941 року в урочищі Сосонки під Рівним нацисти та їхні посібники вчинили масове людиновбивство. За приблизними оцінками, у трьох братських могилах заховані близько 17,5 тисяч розстріляних людей. Злочинну акцію організував головнокомандувач СС і поліції в тилу групи армії "Південь" обергруппенфюрер СС Фрідрих Екельн. Безпосередньо розстрілом займалась частина оперативної команди 5, яку очолював штурмбаннфюрер СС Герман Лінг. Нині в урочищі Сосонки розміщений меморіал пам'яті жертв Голокосту.

Ці кадри повинні були увійти до відеопроекту РОКМ, присвяченого меценатам і активістам зі збереження й відродження старовинних історичних та архітектурних пам’яток. Григорій Аршинов був одним із них. Однак 1 листопада 2020 року його не стало. Його забрала від нас коронавірусна хвороба...

Григорій Аршинов упродовж десятків років займався порятунком пам’яток єврейської культури на території Рівненщини. Завдяки наполегливим старанням підприємця і громадського діяча Григорія Аршинова Рівненська облрада повернула іудейській громаді територію старовинного цвинтаря, на якому радянська влада в 60-х роках облаштувала парк відпочинку, і цвинтар став місцем паломництва людей з усього світу. Це він врятував від остаточної руйнації Татарську вежу і Велику єврейську синагогу Острога, розпочав порятунок синагоги в місті Дубно, мав масу інших зреалізованих і омріяних проектів…
Вічна пам’ять.

28 жовтня 2020 року у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбувся інформаційний захід, присвячений річниці вигнання нацистських окупантів з України. Оскільки, відповідно до карантинних вимог, експозиція музею зачинена для відвідувачів, то учасниками заходу стали співробітники РОКМ. Науковці відділу нової та новітньої історії представили для показу виставку «Українська Друга світова». Виставка створена Українським інститутом національної пам'яті та доповнена матеріалами із фондів музею. Вона репрезентує український вимір цього світового конфлікту.