Князівські печатки з колекції РОКМ
У європейському середньовіччі печатка була ознакою високого політичного, соціального та економічного статусу власника. Печатками засвідчували документи, надавали їм юридичної сили.
Двосторонні підвісні свинцеві печатки (пломби) є найбільш характерними для середньовічних грамот. Відбиток на них був зроблений спеціальними матрицями на аверсі і реверсі майбутньої печатки.
Вислі актові печатки привішувалися до документа через отвори в нижній частині пергаменту, крізь які протягали шовкові або інші шнури. Часто замість шнурків використовувалися пергаментні смужки.
Інститут металевих привисних печаток прийшов на Русь з Візантії. Першим з київських князів, хто їх використовував, був Святослав Ігоревич (930-і – 972 рр.). Після нього тривалий час свинцеві печатки не застосовувались. Існують версії, що вони були замінені вірчими знаками – спеціальними підвісками з зображенням княжих знамен. Відродження традиції привисних печаток пов’язують з князями Ярославом та Мстиславом Володимировичами (983-1036 рр.).
Під час археологічного дослідження у Дорогобужі експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею (Ю. Нікольченко, 1972; Б. Прищепа, 2002, 2003 рр.) було знайдено велику кількість предметів Х–ХІІІ ст., виготовлених з різних матеріалів і різного призначення, серед яких приваблює зібрання п’яти печаток. Чотири з них було знайдено на дитинці, п’ята – на південно-східній площадці окольного міста. Вони є свідками діяльності дорогобузьких князів та їхньої адміністрації.
Печатка з розкопок 1972 р. на аверсі має поясне зображення святого в головному уборі з чотирьохкінцевим хрестом на грудях. Навколо голови позначено крапками німб, зліва від зображення у стовпчик зверху вниз букви «Д,А,В», справа – «Д,Ъ». На реверсі зображення процвітшого шестикінцевого хреста, а з боків – монограма Христа: «ІСХС». Крім цього, на реверсі є графіті: «Д» і «А». Діаметр печатки по каналу – 24 мм, перпендикулярно до каналу – 26 мм.
Пломба з розкопу 2003 р. № 21 – це нерівний диск із виїмкою у верхній частині й втратами вздовж отвору для шнура; її розмір 22х23 мм. На аверсі печатки, оконтуреному рельєфним валиком, погруддя святого, навколо голови – рельєфний німб, біля лівого плеча – у стовпчик букви «Д» і «Ь». На реверсі печатки трьохрядковий напис: «дьн/Ъсло/…о». Печатки з таким написом належати до періоду правління в Києві у 1093–1113 рр. Святополка Ізяславича (1050–1113 рр.). У цей період у Дорогобужі більше десяти років княжив Давид Ігорович (1100 – 1112 рр.).
Ще одну печатку з написом «днеслово» виявлено в культурному шарі розкопу 2002 р. № 26. Вона являє собою нерівний диск діаметром 16 мм. На аверсі пломби – погруддя святого; навколо голови – рельєфний німб, біля лівого плеча – хрест, у лівій руці – кодекс. Реверс печатки зайнято трьохрядковим написом «д/нес[л]/ово». За своєю легендою ця печатка також може належати правлінню Святополка Ізяславича.
Інші дві печатки археологічною експедицією 2002 р. знайдено на відвалах південно-східного розкопу на дитинці. Одна з них являє собою нерівний диск діаметром 14х16 мм. На аверсі – погрудне зображення святого, навколо голови – німб, біля лівого плеча у стовпчик дві букви: «N» і «Л». На реверсі також погрудне зображення святого з німбом, біля лівого плеча у стовпчик три букви: «О», «А» і «È». Остання печатка – це нерівний диск діаметром 18х19 мм. На аверсі – погруддя святого, біля правого плеча – дві букви, але читається лише «È», біля лівого плеча – букви «А» і «И». На реверсі – погрудне зображення святого з німбом. Поле біля правого плеча пошкоджене і букви тут не зчитаються, а біля лівого плеча у стовпчик три букви: «А», «И» і «О».
Кожна пломба виготовлялась для окремого документу, тому віднайдені під час археологічних розкопок печатки підтверджують вагому писемну традицію, яка існувала в Руській державі.
Джерела та література:
- Інвентарні картки РОКМ. ІІ АК, № 33/47; 3605; 3606; 3607, 3679.
- Алфьоров О. Молівдоули Київських князів другої половини ХІ — кінця ХІІ століття (за матеріалами сфрагістичної колекції О. Шереметьєва). URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Alforov_Oleksandr/Molivdovuly_kyivskykh_kniaziv_druhoi_polovyny_XI__kintsia_XII_stolittia_za_materialamy_sfrahistychno.pdf
- Орєхова С. Є., Нікольченко Ю. М. Актові печатки у поштовій атрибуції Київської Русі. URL: Aktovi_pechatky_u_poshtovii_atrybutsii_Kyivskoi_Rusi.pdf
- Прищепа Б. А. Дорогобуж на Горині у Х–ХІІІ ст. Рівне: ПП ДМ, 2011. 250 с.
Олександр БУЛИГА
